Вступ

На цій фотографії — мій собака Келвін. Якщо ви вже бували в нашій церкві й чули мої проповіді, то, мабуть, це вже мільйонний раз, коли я використовую його як приклад у проповіді. Якщо в тебе немає дітей, собака — чудовий матеріал для ілюстрацій.

Келвін обожнює бути поруч з людьми. Ми дозволяємо йому сидіти з нами біля столу, коли їмо, і він завжди хоче спати на нашому ліжку. Коли Міанна працює нічну зміну, я беру його до себе, і ми засинаємо разом. Він дуже тужить за нашою присутністю. А ще він дуже прив’язаний — як тільки ми повертаємося додому, він одразу біжить до дверей і стрибає, вітаючи нас із радістю.

Що я особливо ціную в Келвіні — це те, що він навчив мене, що означає тужити за Божою присутністю. На відміну від нас, у нього немає щоденних турбот, і він може вільно насолоджуватися любов’ю та турботою. Він прагне нашої присутності, і його природна реакція — це радість, задоволення і спокій.

Подібно до цього виглядає перебування в Божій присутності — не лише бажання бути з Ним, а знаходження повного задоволення, безпеки і втіхи.

Сьогодні вранці ми читаємо Псалом 63, який цар Давид написав, коли був у вигнанні в Юдеї через переслідування Саула. У цьому псалмі він виражає свою глибоку тугу за Богом та надію на визволення.

Тема проповіді: Втіха та задоволення в Божій присутності

I) Туга за Божою присутністю (вв. 1-2)

a) Пошук Бога (в. 1а)

• Давид кличе до Бога
  • [ ] Давид стверджує: “Ти – мій Бог”. По-перше, він визнає завіт: «Твій народ буде Моїм народом, а Я буду їхнім Богом».
  • [ ] По-друге, він підкреслює, що Бог Ізраїлю є особистісним, на відміну від інших богів Давнього Сходу. Це визначає подальший напрямок його прагнення.
• Емоції, пов’язані з пошуком Ягве (в. 1б-в)

  • [ ] Він шукає Його “палко”.

    У єврейській літературі “палко шукати” — це вираз глибокої туги. Пошук часто поєднується з “ноччю” (страждання) і очікуванням “ранку” (полегшення). Навіть у темряві людина відчайдушно прагне Божої присутності.

b) Голод і спрага за Ягве (в. 1б-2)

• [ ] “Моя душа прагне Тебе, моє тіло тужить за Тобою.”

  Як тіло потребує їжі та води, так увесь єство Давида жадає Бога.

• [ ] Стан душі він описує як “суху й спраглу землю без води”. Його серце — немов пустеля в засусі, яку може оживити лише Божа присутність.

б) Внутрішній храм серця Давида (в. 2)

Головне питання тут: де саме Давид шукає Бога? Є кілька можливих відповідей:

1. Фізичний храм – Можливо, Давид думає про те, як хотів би бути у храмі, де Божу присутність відчувають найяскравіше.
2. Мрія про святиню – Можливо, він сумує за святим місцем, де міг би з’єднатися з Богом.
3. Внутрішнє прагнення – Давид, швидше за все, описує глибоке, особисте бажання в серці зустрітися з Богом.

Найімовірніше, це третій варіант: Давид переживає це прагнення всередині себе, у своєму серці. Він асоціює храм із Божою присутністю, бо саме там не раз її відчував.