Адвент 3: Блага Вістка Великої Радості (Луки 2:8–14)

1. Вступ

1.1. Листівкова картина

Хіба вам не подобається картина пастухів, що стережуть свої отари?

Це ясна ніч, як більшість ночей на Близькому Сході.

Ангел міг би піти до багатих, знаменитих або впливових людей, але він цього не робить.

Він приходить до пастухів — простих і скромних людей.

Та пастухи — це надійні, турботливі люди, здатні на глибоке розрізнення, яке допомагає тим, хто заблукав.

Згодом Ісус описує Себе тими ж словами:

«Я — Добрий Пастир».

Він говорить про Пастиря, який готовий витримати незручність, втому та відсутність сну задля порятунку загублених.

1.2. Слава Господня

Відбувається кілька подій, які приводять до однієї істини.

  1. Пастухи зі своїми вівцями перебувають у полі вночі.

  2. Ніч раптом освітлює поява ангела, і «слава Господня осяяла їх».

    Немає сумнівів у словах ангела: він проголошує народження довгоочікуваного Месії.

  3. Марія та Йосип не знаходять місця для ночівлі й опиняються у хліву, що більше схожий на печеру, ніж на будівлю.

    Який контраст. Не в палацах чи замках, а серед худоби й бруду народжується Месія.

Кульмінація:

«Слава Богові на висоті, а на землі мир людям, що Його вподобання мають». (Лк. 2:14)

Слава ангела та смиренність хліва.

Слава сходить до рівня людей. Чому?