(Єремія 29:4–7)
GIBC (21 грудня 2025 року – четверта неділя Адвенту)
1.1 Енергія міста
Більшість із нас живе або в передмістях, або в самому місті. Коли ми виїжджаємо за межі Нижнього Мейнленду, перше, що помічаємо, — це простір і відчуття полегшення, коли залишаємо щільно забудоване місто. Місто є інтенсивним.
Ця інтенсивність походить від внутрішніх сил — наче в печі, де щось готується. Кінцевий результат може бути як добрим, так і поганим. У місті сходяться багато сил: творчі й руйнівні.
1.2 Чому місто?
Усі ми знаємо, що людське життя почалося в саду, але завершиться в місті — новому місті (Буття 1; Об’явлення 21).
Новий Єрусалим буде ідеальним містом, і його проєкт ми вже бачимо в Бутті 1:28:
«Плодіться й розмножуйтеся, наповнюйте землю та пануйте над усім живим».
Цей заклик був адресований і вигнанцям у Вавилоні: жити, зростати, творити й бути благословенням для міста. Чому?
Тому що міста — це місця, де збираються люди й де відбувається багато подій.
Сьогодні три найпопулярніші міста для нових іммігрантів — це Торонто, Ванкувер і Монреаль, наші три найбільші міста.
Сьогодні я хочу говорити про двох пророків, які побачили щось важливе в місті.
2.1 Знаряддя відкуплення
Запрошення для народу Ягве полягає в тому, щоб стати знаряддями відкуплення. Це випливає з принципу: бути благословенними, щоб благословляти.
Ягве покликав Йону і послав його до Ніневії (стара Ніневія розташовувалась поблизу сучасного Мосула).
Ягве вже виніс суд над Ніневією, але у Своїй благодаті дає їй другий шанс і посилає Йону. У чому ж полягав гріх Ніневії?